Змістовний модуль 2

Змістовний модуль 2

Тема 9. Філософський зміст проблеми буття

Лекція 13. Історичні етапи формування вчення про буття

Світ як єдність об’єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил. Філософський зміст категорії буття. Структура індивідуальної і суспільної свідомості. Класичні теорії буття (Платон, Аристотель, раціональна онтологія). Екзистенціальна онтологія.

Короткий зміст лекції: в лекції розглянуто історико-філософські системи в яких розробляється проблема онтології. (відношення буття і сутності, сутності і існування тощо), філософський зміст категорії буття, форми людського буття, як формуються уявлення про світ, аналіз закономірностей походження світобудов. Онтологія розглядається як спроба дати загальне розуміння фундаментальних властивостей, форм та способів існування Всесвіту в діалектичній єдності з його духовним осягненням.

Семінар 14. Онтологія як філософське вчення про буття

Заняття 1

1.Вчення про буття в історії філософії.

а) Класичні теорії буття (Пармені, Платон, Аристотель).

б) Релігійно-філософське вчення про буття.

в) Раціональна онтологія (Декарт, Мальбранш, Спіноза, Лейбніц).

1. Категорія “буття” в німецькій класичній філософії.
2. Проблема буття в середині ХІХ початку ХХ ст.
3. Проблема буття в ситуації постмодернізму.
4. Категоріальний вираз буття (“єдине”, “множинне”, “явище”, “сутність”, “якість”, “властивість”, “кількість”, “частина”, “ціле”, “хаос”, “порядок”, “простір”, “час”).

5. Заняття 2

6. Буття як існування і предмет пізнання.
7. Об’єктивне і суб’єктивне буття. Буття, існування, присутність.
8. Буття і небуття. Ін6обуття і співчуття. Істотне і неістотне буття. Конкретне і абстрактне буття.
9. Виявлення та межа буття. Дійсне, можливе і недійсне буття.
10. Буття і субстанція.
11. Проблема начала буття.
12. Буття і час. Буття і простір. Універсам. Всесвіт. Космос.
13. Матеріальне буття та його форми.

14. Заняття 3.

15. Буття природи.
16. Поняття “об’єктивна дійсність”.
17. Простір і час як форми буття матеріального світу.
18. Мінливість як спосіб природного буття. Вчення про форми руху матерії.
19. Буття людини і суспільства.
20. Особливості соціального простору і часу.
21. Духовне та душевне буття. Чуттєве і раціональне буття.
22. Інтерсуб’єктивне буття.

Тема 10. Свідомість як узагальнений досвід матеріально-предметного перетворення світу людиною і як форма діяльності людства

Лекція 14. Проблема свідомості: світ суб’єктивної рефлексії і світ об’єктивної реальності

Виникнення і природа свідомості. Біологічні і соціальні передумови виникнення свідомості. Генезис свідомості. Структура свідомості і основні рівні. Категорія ідеального як основа осмислення свідомості. Свідомість як реальність ідеального. Свідомість як суб’єктивна реальність. Свідомість і самосвідомість в раціоналістичному і ірраціоналістичному тлумаченні.

Гносеологічний вимір свідомості. Свідомість і рефлексія. Образне і понятійне мислення. Інтуїція, уява, творчість. Мислення і мова. Мовний символізм. Свідомість і інтелект. Суспільна свідомість і колективний інтелект. Проблема штучного інтелекту. Інтелектуальні системи і мережі. Єдність пізнавальної, оцінюючої, цілепокладальної та мотиваційної дії свідомості.

Короткий зміст лекції: розглянуто історичні підходи до суті феномена свідомості, його природи, виникнення і призначення ( ідеалізм, дуалізм, матеріалізм, історизм, позитивне знання, роль чуттєво-практичної діяльності, суб’єктивних факторів тощо). Свідомість розглядається з точки зору біолого-фізіологічних передумов виникнення, здатності відображення об’єктивного світу в ідеальних образах, системно-структурного підходу, (як світ суб’єктивної реальності).

Семінар 15. Філософія свідомості

Заняття 1.

1. Проблема свідомості в історії філософії:

а) Античність: метафора свідомості;

б) Середньовіччя: душа, дух, тіло;

в) Новий час: свідомість, “cogito”.

2.Німецька класична філософія: активність свідомості, розсудок і розум.

3. Марксизм: свідомість як відображення.

4. Фрейдизм: свідоме і несвідоме.

5. Свідомість як предмет феноменології, інтерсуб’єктивність.

6. Свідомість як суб’єктивна реальність. Категорія ідеального.

7. Проблема виникнення свідомості.

Заняття 2

1. Структури свідомості:

а) Змістовна: відчуття, уявлення, знання;

б) Функціональна: пізнання, оцінка, ціле покладання, мотивація.

в) Рефлексивна: підсвідомість, свідомість, самосвідомість.

8. Гносеологічний вимір свідомості: емоції, відчуття, сприйняття тощо.

9. Мислення:

а) образне і понятійне мислення;

б) інтуїція, уява, творчість;

10. Мислення і мова.

Заняття 3.

1. Суспільна свідомість:

а) буденна свідомість, здоровий глузд, прагнення, саморегуляція та життєва стратегія.

б) ментальність, суспільна психологія, масова свідомість;

в) форми суспільної свідомості;

г) суспільна свідомість і колективний інтелект.

2. Проблема штучного інтелекту.

Свідомість, свобода, творчість.

Тема 11. Загальні принципи філософської гносеології

Лекція 15. Філософсько-методологічні ракурси теорії пізнання

Гносеологічне визначення знання (“віра”, “думки з приводу”). Методологічні ознаки знання: визначеність, обґрунтованість. Когнітивні ознаки знання: віра носія знання; безсумнівність знання. Критика скептицизму та її значення у розвитку фундаментальних ознак знання (Аристотель, Платон, Бекон, Декарт). Походження понять. Емпіризм (Дж.Берклі, Дж.Локк) та раціоналізм (Р.Декарт, Г.Лейбніц) про теоретичне. Теорії понять та абстракції про теоретичний та емпіричний рівні знання та пізнання. Емпіричні та теоретичні методи наукового пізнання. Апріорні поняття та їх функції у синтезі теоретичного знання (І.Кант).

Гносеологічний аналіз структури та еволюції наукового знання. Дисциплінарна будова наукового знання та її класифікація за об’єктом, предметом та методом. Поняття про еволюцію науки як еволюцію окремої дисципліни. Поділ науки за типами методів в неокантіанстві (науки про природу та науки про культуру). Наука як тип раціональності.

Психо-когнітивні основи теорії пізнання. Поняття про безпосередні та опосередковані витоки понять різних типів (інтуїція, відчуття, сприйняття, мислення, пам’ять, уява).

Проблема істини та хиби у логіці та філософії (Аристотель). Істина як загальна мета пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт). Істина як процес (Г.В.Ф.Гегель) Когерентна, кореспондентна та прагматична теорії істини, їх внесок у розуміння особливостей наукового пізнання (Р.Карнап, А.Тарський, Ч.С.Пірс, У.Джеймс)

Феномен знання за межами науки як предмет філософської рефлексії. Герменевтика про істину в межах мистецтва та гуманітарного знання (Х.-Г. Гадамер, П.Рікьор).

Короткий зміст лекції: розглянуто історико - філософськи підходи до розуміння відношення знання про світ до власне світу, спроможність свідомості давати адекватне відображення дійсності (агностицизм, матеріальна гносеологія. ідеальна гносеологія, специфіка сучасної наукової гносеології). Дається характеристика суб’єкту і об’єкту пізнання згідно з сучасною філософією., особливості взаємодії чуттєвого та раціонального в пізнанні. Пізнання розглядається як вид духовної діяльності і феномен культури.

Семінар 16. Філософія пізнання

Заняття 1

1. Пізнання як специфічне відношення до світу та вид діяльності.
2. Пізнання як процес.
3. Чуттєве та раціональне пізнання. Відчуття, сприйняття, уява, поняття. Інтуїція і мислення.
4. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.
5. Об’єкт, суб’єкт і предмет пізнання.
6. Методи пізнання.

Заняття 2

1. Знання як результат пізнання:

   а) знання як суб’єктивний образ світу; знання і віра, знання і “думка з приводу”;

   б) основні ознаки знання: визначеність, обґрунтованість, безсумнівність та ін.

2. Епістемологічна проблематика: природа математичних структур, можливість математичних наук, адекватність (математичних наук) дійсному світу.
3. Проблема істини:

а) проблема істини в історії філософії;

б) характеристики і критерії істини;

в) когерентна, кореспондентна, прагматична та інші теорії істини.

Тема 12. Філософський аналіз науки та закономірності її розвитку

Лекція 16. Ґенеза науки

Проблема виникнення науки: Античність і Новий час. Історія науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

Концепції науки в античній філософії (Арістотель). Проблема методу пізнання в новоєвропейській філософії (емпіризм та раціоналізм). Епістемологічний поворот в новоєвропейській філософії Позитивістські концепції наукового знання. Проблема наукового пізнання в філософії ХХ ст..

Наука як специфічний пізнавальний феномен. Наукове знання, його специфіка і будова. Проблема істини в науковому пізнанні. Наукова раціональність. Історичні типи раціональності. Прийоми, методи і форми наукового мислення. Методологія наукового пізнання.

Наука як соціокультурний феномен. Наука в системі техногенної цивілізації. Поняття етики науки. Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.

Короткий зміст лекції: лекція присвячена філософському аналізу науки. Розглянуто виникнення і розвиток науки, критерії її періодизації, проблема інтеграції наук, синтез наукового знання (суспільні, природничі, технічні науки), особливості міждисциплінарного підходу. Увагу приділено динаміці фаз наукових революцій, функціям наукових революцій, особливості розвитку сучасного наукового знання, ролі науки в глобалізованому світі, перспективам розвитку наукових стратегій.

Семінар 17. Філософія науки

Заняття 1

1. Ґенеза науки:

   а) проблема виникнення науки;

   б) періодизація науки; поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.

2. Наука як соціокультурний феномен.
3. Наука в системі техногенної цивілізації.
4. Наука як соціальний інститут і явище культури.

Світоглядно-етичні проблеми науки.

Заняття 2

6.Наука як пізнавальний феномен.

7. Специфіка і будова наукового знання.

8. Проблема істини в науковому пізнанні.

9. Наукова раціональність. Історичні типи раціональності.

10. Методологія наукового пізнання.

11. Загальні проблеми філософії науки.

Завдання для самостійної роботи

Підготовка рефератів по темах:

1. Філософський зміст проблеми буття.
2. Буття і небуття.
3. Категорія буття: її зміст і особливість.
4. Буття світу і людини.
5. Структура свідомості, її основні рівні.
6. Співвідношення біологічного і соціального в походженні свідомості.
7. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.
8. Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.
9. Взаємозв’язок логіки, інтуїції, пояснення і розуміння в пізнанні.
10. Суб’єкт-об’єктна структура гносеології.
11. Наука як феномен культури.
12. Виникнення науки і історичні етапи її розвитку.
13. Наука і глобальні проблеми сучасності.

Контрольні запитання

1. Що таке онтологія?
2. Які є теоретичні моделі світу?
3. Які форми має людське буття?
4. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?
5. Розкрити філософський зміст понять “матерія”, “простір”, “час”, “рух”.
6. Чи можна зрозуміти природу людської свідомості, якщо вивчати тільки мозок?
7. Як розуміється суспільно-історична сутність свідомості?
8. Роль несвідомого в житті людини.
9. Що вивчає гносеологія?
10. Як в гносеології визначають суб’єкт і об’єкт пізнання?
11. В яких формах здійснюється чуттєво-сенситивне пізнання і в яких раціональне?
12. Як визначається інтуїція в гносеології?
13. Соціально-практичні передумови виникнення науки.
14. Історичні етапи розвитку науки.
15. Які соціальні функції науки?
16. Визначити закономірності розвитку сучасної науки.
17. Специфіка природничих і соціальних наук.
18. Назвіть методи наукового дослідження.
19. Наукове передбачення суспільних процесів.
20. Основні періоди історичного генезису науки.

Рекомендована література

1. Антология мировой философии: в 4-х тт. - М., 1969-1971.
2. Ахутин А.В. Понятие "природа" в античности и в Новое время ("фюзис" и "натура").- M., I988.
3. Барашенков B.C. Кварки, протоны. Вселенная.- М.,1987.
4. Башляр Г. Новый рационализм. - М.,1987.
5. Бутаков В.А. Основные формы движения материи и их взаимосвязь в свете современной науки. - М., 1974.
6. Введение в философию. Под редакцией И.Фролова. Гл.5. Бытие.
7. Гегель. Г. Энциклопедия философских наук. - М., 1974. Т.1. - 351 с.
8. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. -М., 1986.
9. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. - М., 1984.
10. Кедров Б.М. Эволюция понятия материи в философии и естествознании //Вопр. философии - 1975. - №8.
11. Какабадзе З.М. Проблема человеческого бытия - Тбилиси, 1985.
12. Марков М.А. О природе материи. - М., 1976.
13. Молчанов В.И. Время и сознание. - М., 1988.
14. Огородников В.П. Познание и необходимость. - М., 1985.
15. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? - М., 1991.
16. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. М.,1986.
17. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.
18. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.
19. Философия. Под редакцией Губина В.М. - М., 1997. Ч.II. Гл.I. Онтология: учение о бытии.
20. Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. Розділ ІІІ. Проблема буття.
21. Хайдеггер М. Время и бытие. - М., 1993. - С.391-406.
22. Хайдеггер М. Бытие и время. - М., 1997.
23. Хакен Г. Синергетика. - М., 1980.
24. Делез Ж., Гватари Ф. Капитализм и шизофрения. Анти - Эдип.- M., I990.
25. Дубровский Д.И. Проблема идеального. - М., 1983.
26. Идеальное и идеал //Ильенков Э.В. Философия и культура. - М.,1991.
27. Ильенков Э.В. Проблема идеального// "ВФ". 1979. №6,7.
28. Легостаева О.Ф. О взаимосвязи языка и мышления //"ФН".1990. №2.
29. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду// Філос. і соціол. думка. 1992. №7.
30. Мамардашвили М. Сознание как Философская проблема //"ВФ". 1990. №10.
31. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. - М., 1990.
32. Михаилов Ф.T. Общественное сознание и сознание индивида. - М.,1990.
33. Налимов В.Б. Спонтанность сознания. - М.,1989.
34. Проблема сознания в современной западной философии. - М., 1989.
35. Психосоциогенез сознания //Марков Б.В. Философская антропология. -СПб, 1997.
36. Філософія. Курс лекцій. - К., 1993. - Розділ IY. Лекція 19.
37. Фрейд З. Психология бессознательного. - М.,1989.
38. Фрейд З. "Я" и "оно". - М., 1990. - С.68-107.
39. Человеческая субъективность //Гуревич П.С. Философская антропология. - М., 1997.
40. Юнг К.Г. Коллективное бессознательное. - М.,1995.
41. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного бессознательного// "ВФ". 1998. №1.
42. А.Є.Конверский. Теория и ее обоснование. К., 2000, 179.

Додаткова

1. Зобова М.Р. Концепции современного естествознания: Учебное пособие. Ч. 2 /СПбГУТ, - СПб, 2003, 69 с.
2. Биофилософия. – М., ИФРАН, 1997. – 250 с.
3. Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Охорона природи: Словник-довідник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. - 550 с.