Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 1

Тема 1. Основи формування філософської думки.

Лекція 1. Філософія і її предмет.

Філософія як частина духовної культури людства. Феномен світогляду: рівні, засоби його існування і історичні форми. Об’єктивно-загальне і особистісне в філософських роздумах.

Короткий зміст лекції: в лекції розглянуто оперування філософією розмаїттям підходів, методологій, теоретичних побудов в їх плюралістичному відображенні, розглядаються загально-філософські світові підходи до проблеми істини. Філософія розглядається як основа цивілізації і культури, а філософське знання як таке, що має внутрішню логіку розвитку, що зберігається в традиціях форми постанови філософських проблем та підходів до їх вирішення. Актуалізуються рівні модифікації вічних філософських проблем. Розглядається залежність поняття предмету філософії від історико-філософської рефлексії виявлення реального, об’єктивного змісту концепцій предмету філософії, їх інтерпретація в певних історичних контекстах.

Особливу увагу приділено питанню про статус філософії – розглядається вплив евристичних джерел математичних наук, повсякденної мови, форм вираження наукового та повсякденного знання. Визначено функціональну багатогранність філософії як частини філософсько-категоріального арсеналу системи категорій культури, використання категорій і методів філософії в вирішенні пізнавальних завдань, як систему категорій і ціннісних настанов, нормативних по відношенню формування майбутнього науки та вирішення нагальних потреб життя.

В лекції розглянуто цілісність структури філософії та її основні функції, особливості філософського знання (теоретичний засіб аргументації, логічне оперування поняттями), емпірична база філософії (мораль, мистецтво, наука тощо). Окрема увага приділена ознайомленню студентів з феноменом світогляду (структура, рівні, історичні типи), а також роль філософського знання щодо аналізу меж “інструментального” ставлення до світу у спробі відпрацювання стратегій пошуку альтернативних шляхів прогресу.

Семінар 1. Особливості філософського знання

1. Загальне уявлення про філософію і філософську позицію.
2. Роль сумніву в філософських судженнях.
3. Філософія і мудрість
4. Філософія як самовизначення епохи.
5. Вічні і фундаментальні філософські проблеми.
6. Загальне і особистісне в філософських поглядах.
7. Роль особистості філософа в філософській творчості.
8. Різновиди філософських підходів і методи філософствування.
9. Філософія як знання.
10. Філософські вчення, доктрини, концепції, системи як форми філософського знання.
11. Філософія в системі культури.
12. Філософія і релігія.
13. Філософія і наука.
14. Аксіологічний вимір філософії.
15. Філософське осмислення ціннісного відношення людини до світу.

Семінар 2. Філософське осмислення феномену світогляду

1. Поняття світогляду.
2. Світогляд як спосіб орієнтації людини в світі і смисложиттєва позиція.
3. Структура світогляду.
4. Світовідчуття та світорозуміння.
5. Споглядання, пояснення та перетворення світу як способи освоєння світу.
6. Історичні типи світогляду.

Лекція 2. Філософська наука: основні поняття і спектр проблем.

Роль підходів предфілософської свідомості в формуванні раціональної думки. Філософія як особливий тип знання (“софійність” філософської науки). Кумулятивний вимір філософських міркувань. Особливості виникнення нових реальностей і мисленевих абстракцій в філософії.

Короткий зміст лекції: в лекції розглянуто домінантні тенденції розвитку духовної культури давньо-східних цивілізацій, зростання індивідуалізації свідомості, антропоцентризму духовної культури. Особливу увагу приділено морально-філософським пошукам філософів стародавнього Вавилону, поглядам на проблему життя – смерть в стародавньому Єгипті. Розглядається виникнення філософії як наслідок теоретичного синтезу і інтеграції естетичного, пізнавального і моральнісного відношення людини до світу, також – особливості пізнавальної сфери тогочасної філософії (систематизація та логічне впорядкування міфів, накопичення і узагальнення раціонального знання, розвиток абстрактного мислення, прийомів обґрунтування знання).

Семінар 3. Філософія в її історії

1. Місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.
2. Історичні типи та традиції філософствування.
3. Соціокультурні передумови виникнення філософії.

Тема 2. Розвиток філософської науки.

Лекція 3. Ракурси філософських міркувань: різновиди і методи філософствування.

Мистецтво діалогу в маєвтиці Сократа. Раціоналістична традиція: дедукція Р.Декарта. Індукція як мистецтво запитування природи (Ф.Бекон). Діалектичний метод Гегеля. Філософська герменевтика.

Короткий зміст лекції: В лекції розглянуто фрагменти історико-методологічного філософського циклу у спробі прояснення ролі методологічних настанов для формування філософських концепцій. Маєвтика Сократа розглядається як метод стимулювання розуму і допомога людині набути мистецтва доброчинного життя, тоді як підходи софістів розглядаються як техніка філософської дискусії. Проблема пізнання, (завдяки такому методологічному прийому як у Сократа) постає як проблема пізнання Істини, а сама філософська постать Сократа – як приклад реалізації морального інтелектуалізму в філософії.

Методологічну спадкоємність, як увагу до нагальної потреби відповідного методологічного підходу, можна спостерігати і в новоєвропейській філософії (картезіанських тенденціях розуміння істинного і хибного, а саме йдеться про перевагу розумоосяжного над чуттєвим). Наочним прикладом тут постає декартівський дуалізм (застосування математичних методів в дослідженні фізичних явищ). Розуміння методу як найкоротшого шляху до істини, орієнтування пізнавальної та практичної діяльності людини, так представляє свій методологічний підхід Ф.Бекон (наукова індукція).

В лекції приділено увагу характеристиці особливого періоду в німецькій фаховій класичній філософії. Методологічний акцент було зроблено відповідно звертаючись до діалектичного методу Гегеля (три сходинки діалектичного методу), визначається всезагальність розвитку в гегелівському розумінні методу. За Гегелем – логічне мислення виступає знаряддям для осягнення предмету раціонального пізнання (походження багатоманітного з єдиного начала). Окремим методологічним ракурсом виступає герменевтика як теорія розуміння (в межах історико-філологічної науки ХVІІІ ст.) і герменевтика як методологічна основа гуманітарного знання (Дільтей). Таким чином можна проаналізувати тенденцію щодо зростання філософсько-методологічної культури, багатоманітність її ракурсів і зміну методологічних пріоритетів.

Семінар 4 Методологічні аспекти історико-філософського знання

1. Маєвтика Сократа.
2. Мистецтво логічної аргументації софістів.
3. Розумоосяжне та чуттєве в картезіанських філософсько-методологічних підходах.
4. Метод як шлях до істини (Ф.Бекон).
5. Характеристика діалектичного методу Гегеля.
6. Філософська герменевтика.

Тема 3. Філософський зміст ціннісного відношення людини до світу.

Лекція 4. Аксіологічний вимір філософії.

Філософія в системі культури. Філософія і релігія. Культурний смисл філософії. Філософія і пізнання людини. Філософія як цінність духовної культури.

Короткий зміст лекції: розглядаються філософські уявлення про цінності (історичний аспект), цінності в житті суспільства – як фактор розгортання політичної історії, суб’єкт-об’єктна природа цінностей. Увагу приділено протилежним логічним властивостям когнітивної і емоційної компоненти цінностей. Розглядається нормативний характер оцінювання, категорія норми як філософського поняття в соціальних працях Є.Дюркгейма, М.Вебера, Т.Парсонса. Цінності розглянуто в лекції і як основу світоглядної проблематики.

Семінар 5

1. Основні поняття аксіології.
2. Філософія в системі культури.
3. Філософія і релігія, мистецтво, етика.
4. Цінність і смисл людського життя.
5. Ціннісні орієнтації людини ХХІ ст.

Лекція 5. Проблема людини в філософії.

Духовний світ людини. Моральні цінності і релігійні орієнтації. Метафізика любові та мистецтво життя. Проблема сенсу людського життя. Життя, смерть, безсмертя людини у духовному і філософському досвіді людства.

Короткий зміст лекції: в лекції розглядається основне питання в дослідженні проблеми людини (кантівське питання “ Що таке людина?), розглянуто феномен людини: виміри й аспекти його осмислення, проблема сутності та існування людини. Приділяється увага до специфіки філософського виміру досліджень людини, людськості, людства. Окремо розглядається філософський аспект проблеми походження людини.

Проблема вимірів людини: природні і соціальні. Душа і тіло. Індивід і соціум: індивідне начало в суспільстві та надіндивідні соціальні структури. Самовираження людини і прояви індивідуальності. Поняття особистості (екзистенціалізм, персоналізм). Ініціатива і відповідальність особистості. Діяльнісні концепції людини (німецька класична філософія, марксизм, прагматизм). Мотиви, норми, ідеали, цінності діяльності.

Людина в історичному та культурному просторі. Людина як творець і як творіння культури (Е. Кассірер). Доля людини і стратегії людської свободи. Відчуження людини у сучасному світі (марксизм, екзистенціалізм). Цивілізаційні засади існування людства.

Семінар 6 Філософія людини

1. Проблема людини в історії філософії.
2. Індивід: природні і соціальні виміри людини.
3. Духовний світ людини.
4. Людина в історичному і культурному просторі. Цивілізаційні засади існування людства.
5. Людина як найвища цінність суспільства.
6. Гуманістичне виховання особистості.

Тема 4. Історико-філософський процес як зміна картин світобудови.

Лекція 6. Роль морально-філософських проблем в формуванні філософської свідомості.

Виникнення філософії як теоретичного синтезу і інтеграції естетичного, пізнавального і моральнісного відношення людини до світу. Споглядальний характер філософії – усвідомлення самотності і протистояння долі. Деміфологізація свідомості – спроби теоретичного усвідомлення відносин людини і світу. Морально-філософські проблеми як передумова виникнення ранніх форм філософської думки. Старокитайська та Староіндійська філософія (основні етапи розвитку). Критерії класифікації філософських проблем: систематизація та логічне впорядкування раціонального знання.

Короткий зміст лекції: розглядаються принципи формування філософських систем Стародавньої Індії та Китаю: основні питання індійських філософських систем, неоднорідність ставлення до Вед в філософських школах Індії, основні течії давньокитайської філософії: непонятійна природа Дао, виникнення саморефлексії та народження першої філософії.

Семінар 7 Соціокультурні передумови виникнення філософії

1. Значення морально-філософських проблем для формування філософської свідомості.
2. Особливості стародавнього індійського світогляду.
3. Даосизм та конфуціанство як різновиди старокитайських філософських підходів до осягнення дійсності.

Тема 5. Філософські обґрунтування наївних уявлень та філософське обґрунтування християнства.

Лекція 7. Давньогрецька філософська думка.

Основні етапи розвитку давньогрецької філософії (досократичний і після сократичний періоди). Філософськи системи Античності (нестандартні категоріальні моделі світу). Філософська систематизація класичної грецької філософії, її переосмислення в філософії еллінізму. Новітні тенденції старогрецької філософії (ідея “варіабельного буття”, становлення ідеалу обґрунтованого знання).

Короткий зміст лекції: розглядаються історичні етапи античної думки (хронологічні сходи), особливості публічних народних культів та містерій. Висвітлюється проблемне поле філософсько-дослідницької уваги даного періоду (перші “філософи” - досократики). Особливу увагу приділено вченням Сократа, Платона, Аристотеля, занепаду старогрецької думки і “пробудження” еллінізму (неоплатонізм і неопіфагореїзм). Розглядаються наслідки впливу релігійної думки даної епохи на Плотіна, а також роль грецької філософії в інтелектуальній історії людства.

Семінар 8 Антична філософія

1. Виникнення філософії в Давній Греції.
2. Філософія перших “філософів” (досократики):

а) проблема первоначала: мілетська школа, Геракліт, піфагорійці;

б)проблема буття: олеати, Емпедокл, Анаксагор.

3. Атомізм Левкіпа і Демокріта.

4. Софісти і Сократ.

5. Філософія Платона – загальна характеристика.

6. Філософія Аристотеля – загальна характеристика.

7. Елліністичний період: стоїки, скептики, епікурейці.

Лекція 8.Середньовічна філософія: періодизація та основні проблеми.

Виникнення середньовічної філософії як зміна світоглядної орієнтації суспільства. Пануюча ідеологія християнства як наслідок розвитку монотеїстичної релігійності. Філософське обґрунтування християнства.. Платонізм та неоплатонізм як античне підґрунтя середньовічної філософії. Вплив арабської філософії і філософії Середньої Азії на схоластику ХVІІ ст. Періодизація середньовічної філософії (зміна думки, мови, термінології). Проблема універсалій як фундаментальна філософська проблема Середньовіччя. Вплив теорій середньовічної філософії на формування філософії Відродження.

Короткий зміст лекції: в лекції розглянуто критику володарювання розуму і пріоритету мудрості елліністичної філософії, яка була побудована на байдужості та егоїзмі (згасання духу еллінізму), вплив нових метафізичних вчень (маніхейство, іудаїзм, гностицизм, християнство), особливості християнської релігії, базованої на поняттях, протилежних еллінізму (людина в ній пов’язана з Обличчям (іпостассю) – Богом, а не з явленою цінністю – logos), спасінні через певну міру незнання (віру). Особливим чином виділяється важливість розрізнення середньовічної філософії та богослов’я (в ХІ ст. формується “справжня” середньовічна філософія). Основні християнські положення до нікейського періоду (принципи християнства та боротьба з єресями), патристика. Особливу увагу приділено віровченню святого Августина, (розумінню божественної напередвизначенності, “Про Град Божий”), містико-пантеїстичній філософській системі І.С.Еріугени, схоластиці Х.Аквінського, номіналізму У.Оккама. До змісту лекції входить аналіз філософського мислення в епоху Відродження (антропоцентризм на противагу природно-космічній проблематиці), нове бачення світобудови, природознавчі досягнення стають передумовою розвитку філософії та науки Нового часу.

Семінар 9 Філософія Середньовіччя та епохи Відродження

1. Основні етапи розвитку середньовічної філософії.

а) апологетика – Тертулліан;

б) патристика – Августин Аврелій;

в) схоластика – Хома Аквінський.

2. Теологічні проблеми Середньовіччя та їх філософські інтерпретації:

а) полеміка між номіналізмом та реалізмом;

б) проблема співвідношення віри і знання;

в) проблема людини: душа та тіло.

3. Гуманізм та новий ідеал людини.

4. Філософськи міркування М.Кузанського.

5. Пантеїзм Джордано Бруно.

6. Відділення фізики від метафізики (Г.Галілей).

Тема 6. Розум як чинник прогресивного розвитку людства.

Лекція 9. Новоєвропейська філософія.

Методологія наукового пізнання. Поява раціональної та емпірико-сенсуалістичної гносеології. Проблема субстанції в філософії ХVІІ ст. Ідея “розумності світу” як рушійна сила історії в епоху Просвітництва.

Короткий зміст лекції: в лекції розглядається головне завдання філософії Нового часу, яке полягає в розробці та обґрунтуванні методів наукового пізнання (методологія наукового пізнання та гносеологія), а саме - формування емпіризму та раціоналізму (Бекон, Декарт), де в центрі філософської уваги опиняється основний зміст наукового пізнання, ідеалом знання вважається математика, а основними характерними рисами істинного знання визнається всезагальність, необхідність, суттєвість. Особливу увагу приділено англійській філософії ХVІІ - ХІІІ ст. (Т.Гоббс, Дж.Локк), основним суперечностям та парадоксам емпірико-сенсуалістичної методології (Д.Юм), можливості пізнання в філософський системі Б.Спінози. Розглянуто проблеми людського буття, буття суспільства, історії, перспектив розвитку людства в епоху Просвітництва.

Семінар 10 Західноєвропейська філософія Нового часу і епохи Просвітництва.

1. Проблема методу у Новий час.

а) індуктивний метод Ф.Бекона;

б) вчення про метод Р.Декарта.

2. Проблема субстанції у Новий час:

а) дуалізм Р.Декарта;

б) монізм Б.Спінози;

г) плюралізм Г.Ляйбніца.

3. Проблема пізнання у Новий час:

а) теорія вроджених ідей Р.Декарта;

б) концепція Дж.Локка;

в) суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж.Берклі;

г) агностицизм Д.Юма.

4. Проблема людини в епоху Просвітництва.

Тема 7. Розвиток філософської думки в духовній культурі поч. ХVІІІ – кін. ХХ ст.

Лекція 10. Німецька класична філософія.

“Критика чистого розуму” І.Кант. Розуміння “науковості” філософії у вченні Й.-Г.Фіхте. Система теоретичної філософії Шеллінга. Теорія розвитку суперечності в філософії Гегеля. Філософська система Л.Фейєрбаха.

Короткий зміст лекції: в лекції розглядається вплив німецької філософії на духовно-інтелектуальний розвиток людства (сукупність філософських концепцій Німеччини майже за сто років), суттєві риси та принципи спільні для цього етапу розвитку філософської думки: розуміння ролі філософії в розвитку світової культури, розуміння предмету філософії як людської історії та людської сутності, розуміння філософії як чітко систематизованої специфічної науки, (як науки гуманістичної спрямованості). Розглядаючи проблему людини, німецька класична філософія підносить принцип свободи та інші гуманістичні цінності.

Семінар 11 Німецька класична філософія

1. Філософія І.Канта:

   а) гносеологія;

   б) етика.

2. Ідеалізм Г.Фіхте.
3. В.Шеллінг. Філософія природи.
4. Філософія Г.В.Ф.Гегеля:

   а) розуміння духовного розвиту індивіда і зміни ступенів розвитку Духу крізь філософію історії (“Феноменологія Духа”);

   б) система гегелівської філософії (“Енциклопедія філософських наук”);

5. Гегельянство.

   Лекція 11. Традиції “ірраціоналістичного гуманізму” і філософський зміст позитивізму (порівняльний аналіз).

   Заперечення ідеї прогресу як прогресу розуму. Емпірична метафізика А.Шопенгауера. Філософія Ф.Ніцше: розуміння моралі і традиційних цінностей. Поняття “життя” в ірраціоналістичній картині світу. Життя як метафізичний космічний процес (А.Бергсон). Культурно-історична інтерпретація “життя” (В.Дільтей, Г.Зіммель, О.Шпенглер). Екзистенціальна філософія та її різновиди. Теоретичні положення психоаналізу та неофрейдизму. Загальна характеристика філософських вчень позитивізму.

   Короткий зміст лекції: в лекції розглядається критика принципів класичної філософії ( безмежної віри в розум, пізнавального оптимізму, необхідності раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів і ідеалів). Увага приділяється вченню А.Шопенгауера про світову волю, як одному з основних джерел “філософії життя”, що намагалася замінити “філософію мислення”. Розглянуто абсолютизацію поняття “життя” в біологічному, космічному, культурно-історичному плані. Увагу приділено спробам розробити “екзистенціальну діалектику” (С.К’єркегор), як альтернативу гегелівській, розглядається концепція “екзистенціальної істини”. Досліджується психоаналіз як комплекс гіпотез та теорій, актуалізовано три його аспекти (пізнавальний, соціально-культурний, лікувально-практичний).

   Позитивістка течія (перший позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм) розглядається як ще одна тенденція альтернативна діалектичному вченню Гегеля. Як основу для подальших філософських дискусій розглянуто основний філософський принцип позитивізму – пізнання має бути звільнено від будь-якої філософської інтерпретації.

   Семінар 12 Західноєвропейська філософія середини ХІХ початку ХХ ст. (тенденції розвитку)

   Заняття 1

   1.Криза класичної філософії в середині 19 сторіччя.

   2.Нові філософські напрямки

а) ірраціоналізм і волюнтаризм А.Шопенгауера

б) філософські погляди К.Маркса

в)екзистенціалізм С.К’єркегора

г) філософська течія позитивізму.

Заняття 2

3.Тенденції розвитку основних філософських напрямків

а) позитивізм і неопозитивізм

б) екзистенціалізм

в) прагматизм

г) філософія життя

д) феноменологія

е) фрейдизм і неофрейдизм.

Тема 8. Філософія як основа людської культури.

Лекція 12. Філософія України в контексті світової культури.

Короткий зміст лекції: розглядається філософська думка в Київській Русі, філософія України ХІV – ХVІ ст., філософія ХІХ – поч.ХХ ст. Особливо виділено підходи до дослідження людини і її існування в філософських творах Г.Сковороди (наука про людину і про щастя, розглядаються питання: ким є людина, зміст її життя, основні грані людської діяльності), філософські ідеї Т.Г.Шевченка: творчість Великого Українця виступає як палітра образів і діяльність асоціативного мислення, розуміння людського через індивідуальне.

Семінар 13 Філософські погляди українських філософів

Основні етапи історико-філософського процесу в Україні.

1. Філософія українського духу.
2. Філософія Г.Сковороди.
3. Філософський гуманізм Т.Г.Шевченка.

Завдання для самостійної роботи.

Підготовка реферату з наведених тем:

1. Філософія в системі культури.
2. Філософія і наука.
3. Людське буття і його основні параметри.
4. Буття людини в світі природи.
5. Суспільне і індивідуальне буття.
6. Філософія і світогляд.
7. Історичні типи світогляду.
8. Людина як вища цінність в системі філософського знання.
9. Проблема особистості як одна з центральних проблем філософії.
10. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.
11. Людинотворча сутність культури.
12. Українське національне відродження і культура.
13. Проблема цінностей в історії філософії.
14. Сократівська альтернатива розуму і природи.
15. Класифікація вищих цінностей в філософії.
16. Буденна і теоретична свідомість як виміри логічної систематизованості і узагальнення буття.
17. Місце філософії в системі гуманітарних дисциплін.
18. Філософськи течії ХХ ст.
19. Наука як феномен культури.
20. Наука і глобальні проблеми сучасності.
21. Філософське дослідження науки.
22. Наука як соціальна система

Опрацювання першоджерел:

1. Платон. Соч.: В 3 т.-М., 1971.
2. Арістотель. Метафизика. – М., 1975. Соч. В 4-х тт..
3. Августин Аврелий. Исповедь. – М., 1991.
4. Спиноза Б. Краткий трактат о Боге, человеке и его счастье; Богословско-политический трактат. Пер. с лат и гол. / Вступ. Ст. и коммент. А.М.Кривули; -Харьков: Фолио; М..: ООО “Издательство АСТ”, 2000. – 400 с.- (Мастера. Философия).
5. Бэкон Ф. Соч.: В 2т. – М.,1972.
6. Декарт Р. Соч.: В 2т. – М.,1989.
7. Юрген Хабермас. Моральное сознание и коммуникативное действие / Переврд с нем. Под ред.. Д.В.Скляднева. Санкт-Петербург. “Наука”. 2001; 377 с.
8. І.Кант. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука / Пер. з нім., всуп.ст., ком. І прим. В. Терлецького; ППС – 2002; К.; 2005; 178 с.
9. І.Кант. Критика чистого розуму / Пер. з нім. та прим. І. Бурковського; К.; “Юніверс”; 2000; 501 с.
10. Артур Шопенгауэр. Афоризмы и истины /”Эксмо-Пресс”; М.; “Фолио” Х.; 1999; 733.

Контрольні завдання

1. Яки джерела та особливості філософського знання ?
2. Назвіть цінності техногенної цивілізації.
3. Як виникнення цінностей техногенної цивілізації пов’язано з культом новизни?
4. Якою є структура та основні функції філософії?
5. Структурні елементи світогляду.
6. Історичні типи світогляду.
7. Як співвідносяться філософія і наука?
8. Поясніть, що таке наукова картина світу.
9. Яке місце посідає філософія в системі культури?
10. Пояснити, в якому сенсі історичний процес, це “створення майбутнього з минулого кожну мить”.
11. Чи є новації в філософії?
12. Поясніть роль традицій предфілософської свідомості в періоди занепаду раціоналістичної думки (філософської та наукової).
13. Абсолютизація знання і ототожнення його з змістом поняття “світогляд” – яка це традиція?
14. Дайте визначення поняттю світогляд.
15. Поясніть, чому ціннісні форми свідомості були розвинуті в першу чергу і більш інтенсивно розвивались ніж раціональні форми свідомості.
16. Зазначте, яки тенденції сприяли руйнуванню міфологічного типу свідомості.
17. Поясніть, що таке логічні форми мислення.
18. Зазначте прості форми мислення.
19. Який основний логічний інструмент філософського пізнання світу?
20. Назвіть домінантні тенденції розвитку духовної культури давньосхідних цивілізацій.
21. Поясніть, чому скарбницею людського досвіду не може виступати сукупність артефактів, як явищ матеріальної і духовної культури.
22. Відмінність давньоіндійської філософії від індійських релігійних систем.
23. Непонятійна основа культури Дао.
24. Охарактеризувати суб’єкт конфуціанства.
25. Характерні риси філософії Стародавньої Греції.
26. Розкрити сутність філософії Платона.
27. Загальна характеристика філософії Арістотеля.
28. Назвіть основні ознаки середньовічної філософії.
29. На чому ґрунтується гуманізм Відродження?
30. В чому сутність методологічного підходу Ф.Бекона?
31. Визначити в чому полягає суперечність філософських систем Р.Декарта і Дж.Локка.
32. Визначити ключові моменти французької філософії ХVІІ ст..
33. Аргументація гносеологічного підходу І.Канта.
34. “Коперніканський переворот” в філософії.
35. Назвіть вихідні принципи етики І.Канта.
36. Обґрунтуйте сутність діалектики Гегеля.
37. Назвіть основні тенденції некласичної філософії кін.ХІХ ст..
38. Охарактеризуйте, що таке “екзистенція”.
39. Що таке принцип верифікації?
40. Назвіть основні риси філософських пошуків Київської Русі.
41. Основні етапи історико-філософського процесу в Україні.

Рекомендована література.

1. Аггаци Э. Человек как предмет философии // Вопр.философии, 1989, №
2. Бердяев Н.А. О назначении человека, гл.3. М., 1993.
3. Бубер М. Проблема человека // Два образа веры. М., 1995.
4. Быстрицкий Е.К. Феномен личности : мировоззрение, культура, бытие. К., 1991.
5. Бердяев Н. Философия свободного духа.- М.,1994.
6. Гуревич П.C. Философская антропология. - М.,1997.
7. Загадка человеческого понимания. - М.,1991.
8. Ильин И.А. Путь к очевидности. - М.,1993.
9. Камю А. Бунтующий человек М.,1990.
10. Карпов М.М. Смысл жизни человека. Ростов-на-Дону. 1994.
11. Концепции человека в современной западной философии. - М.,1988.
12. Крымский А.Б. Контуры духовности :новые аспекты идентификации //Вопр.философии, 1992. №12.
13. Кьеркегор С. Страх и трепет. - М., 1993.
14. Марков Б.В. Философская антропология. СПб., 1997.
15. Мунье Э. Персонализм. М., 1992.
16. Ницше Ф. Избранные произведения: В 2 кн. - М.,1991.
17. О человеческом в человеке. - М., 1991.
18. Образ человека в ХХ веке. - М.,1988.
19. Общество и человек: пути самоопределения. - СПб., 1994.
20. Поппер К. Открытое общество и его враги. Соч.: В 2т. М.,1992.
21. Пуляев В.Т. К вопросу о новой парадигме развития общества. - СПб., 1993.
22. Рикер П. Человек как предмет философии // Вопр.философии, 1989, №2.
23. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // В кн.: Сумерки богов. М.. 1990.
24. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. М.,1991
25. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. М., 1987.
26. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. М., 1987.
27. Франк С.Л. Смысл жизни // Духовные основы общества. М., 1990.
28. Франк С. Духовные основы общества. - М., 1992.
29. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.,1990.
30. Фромм Э. Духовная сущность человека. // Филос. науки. 1990, № 8,9.
31. Человек и мир человека. К., 1977.
32. Человек как философская проблема : Восток - Запад. М., 1991.
33. Человек. - М.,1991.- Т.I,2.
34. Человек: образ и сущность. - М., 1991-1992.
35. Шаронов В.В. Основы социальной антропологии. - СПб., 1997.
36. Юнг К. Проблема души современного человека //"ВФ". - 1989. - №1
37. Роже Каратини. Введение в философию. – М.: Изд-во Эксмо, 2003. – 736 с.
38. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. ХVІІ – ХVІІІ ст..: Підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2000. – 368 с.
39. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К.: Віл бор, 1998. – 272 с.
40. В.П.Зубов. Аристотель / Узд. Академии наук СРСР; М.; 1963.
41. Стратон Роджер. Кант: краткое введение / Род жер Стратон: пер. С англ.. А.Голосовской. – М.: Астрель: АСТ, 2006. – 158, (2) с.: ил.
42. Лук’янець В.С., Соболь О.М.. Філософський постмодерн: Навчальний посібник для викладачів, аспірантів, студентів вузів, які спеціалізуються в галузі гуманітарних дисциплін. – К.: Абрис, 1998. – 352 с.
43. Августин Аврелий. Исповедь. - М., 1991.
44. Антология мировой философии: В 4-х томах. - М., 1969. - Т1, ч.1-2; т.2.
45. Аристотель. Метафизика. - М., 1975. Соч. в 4-х тт. Т.
46. Асмус В.Ф. Античная философия - М., 1976 (1998).
47. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества, - М., 1989.
48. Боэций. "Утешение Философией" и другие трактаты.- М., 1990.
49. Бэкон Ф. Соч.: В 2т.- М., 1972.
50. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. В 3 т.- М., 1974
51. Гольбах П.А. Избранные философские произведения: В 2 т.- М., 1974.
52. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. - К., 1997.
53. Декарт Р. Соч.: В 2 т.- М.,1989.
54. Древнеиндийская философия. Начальный период.- М., 1969.
55. Древнекитайская философия. Собрание текстов.- М., 1972.
56. Донцов Д.М. Дух нашої давнини. - Дрогобич, 1991.
57. Зотов А. Феномен философии: О чем говорит плюрализм философских учений //"ВФ". 1991. №12.
58. Ильин И.А. Путь к очевидности.- М., 1993.
59. История китайской философии.- М.,1989.
60. История современной зарубежной философии. - СПб., 1997.
61. История философии (в кратком изложении).- М., 1991.
62. Кант И. Соч.: В 6 т.- М., 1963-1966.

Додаткова

1. Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.42.
2. Огієнко Іван. Українська культура. - К., 1991.
3. Платон. Соч.: В З т.- М., 1971.
4. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. - М., 1995.
5. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4т. - СПб., І994-1997.
6. Сковорода Григорій. Повне зібрання творів: У 2 т.- К., 1973
7. Современная западноевропейская философия. Словарь.- М., 1992.
8. Франк С.Л. Сочинения. - М.,1990.
9. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М., 1991.
10. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні.- К., 1992
11. Юркевич П.Д. Философские произведения. - М., 1990.
12. Эзоп. Басни. – М.: ЗАО Узд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 448 с. (Серия “Антологія мудрості”).
13. Гадамер Х.Г. Истина и метод. - М.,1988.
14. Проблема человека в современной религиозной и мистической литературе. - М., 19б8.
15. Проблема человека в западной философии. М., 1988.
16. Пролеев В.С. Духовность и бытие человека. К., 1992.
17. Фромм Э. Адольф Гитлер: клинический случай некрофилии.-М.,1992
18. Шопенгауэр А. Избранные произведения. - М.,1992.
19. Дубровский Д.И. Смысл смерти и достоинство личности //"ФН".-1991. -№5.
20. Жизнь земная и последующая. М., 1991.