Захист дисертації

Захист дисертації

Захист дисертації відбувається на засіданні спеціалізованої вченої ради і має характер наукової дискусії з аналізом вірогідності й обґрунтованості усіх висновків і рекомендацій наукового і практичного характеру, що є в дисертації.
Свій виступ здобувач може побудувати у формі читання заздалегідь підготовленої доповіді. Однак набагато краще, якщо виступ відбувається у формі переказу і здобувач лише інколи дивиться в підготовлений текст.
На захисті здобувачеві важливо виявити високий рівень теоретичної підготовки, ерудицію, здатність дохідливо викладати основні наукові результати проведеного дослідження.
Доповідь починається зі звернення до присутніх. Далі здобувач коротко повідомляє про сутність наукової проблеми і стан питання, обґрунтовує актуальність наукової проблеми, показує її зв'язок із плановими науково-дослідними роботами, викладає мету наукових досліджень. Автором формулюються основні наукові положення, що виносяться на захист. Розкривається постановка вирішеної наукової проблеми, умови, при яких виконувалися дослідження. Потім здобувач знайомить присутніх зі змістом роботи.
Особливої уваги у виступі необхідно приділити результатам, отриманим особисто автором (що саме запропоновано, узагальнено, рекомендоване і т.ін.) та обґрунтуванню їх вірогідності, новизни, значення для теорії і практики.
При викладі запропонованих методів вирішення наукової проблеми й отриманих результатів необхідно зробити акцент на порівнянні їх з вже відомими.
У заключній частині доповіді викладаються основні висновки і результати, можливі шляхи їхнього використання. Здобувач має врахувати, що автореферат дисертації одержали всі члени вченої ради і частина запрошених на захист, а зацікавлені фахівці мали можливість ознайомитися зі змістом дисертації та його авторефератом попередньо. З огляду на це, будувати свій виступ здобувачеві слід зосередивши увагу в основному на нових теоретичних і прикладних положеннях, розроблених особисто автором дисертації.
Для кращої наочності і більш якісного обґрунтування запропонованих рекомендацій під час виступу використовують додаткові графічні матеріали (схеми, таблиці, графіки, діаграми і т.ін.). Можна також використовувати спеціально підготовлені слайди, комп'ютерну техніку.
Оскільки не тільки зміст доповіді, але і характер виступу, впевненість у відповідях на поставлені питання значною мірою визначають враження щодо дисертації, необхідно зосередити увагу на деяких правилах публічного виступу.
Важливо, щоб мова здобувача була ясною, граматично правильною, упевненою, виразною, що робить її зрозумілою і переконливою. Це залежить, у тому числі, й від темпу, голосності, інтонації. Якість виступу різко знижується, коли говорять квапливо, ковтаючи закінчення слів або дуже тихо і невиразно. Спокійна, некваплива манера викладу завжди імпонує слухачам. Неприпустимі порушення норм літературної промови, зокрема, використання неправильних наголосів у словах.
І ще кілька порад, що допоможуть дисертантові добре прочитати текст доповіді: усі цифри в тексті записуйте тільки словами, щоб не довелося підраховувати кількість нулів і розрядів; підкреслюйте ключові слова. Залишайте великі поля, щоб можна було доповнити виступ своїми зауваженнями. Використовуйте прості слова і прості речення, не перевантажуйте текст складнопідрядними реченнями.
Варто враховувати також вибір одягу, пози під час виступу, а також жести, міміку, манери тощо. Елегантність, охайність в одязі (без підкресленої екстравагантності) сприяє прихильному відношенню до здобувача членів вченої ради, а також у всіх присутніх на захисті.
Здобувачеві необхідно виявляти скромність в оцінці своїх наукових результатів і тактовність щодо тих, хто ставить запитання. Перш ніж відповідати на запитання, необхідно уважно його вислухати до кінця і по можливості записати. Бажано не вислуховувати всі питання відразу, а відповідати на них окремо. Чітка, логічна й аргументована відповідь на попереднє питання може виключити наступне питання.
Після відповідей на питання виступає науковий керівник. Він характеризує дисертанта, характеризує його якості як вченого, розповідає про особисті достоїнства. Не варто боятися, що керівник буде вас "топити". По-перше, наукова й "життєва" етика вчених не дозволить їм погано говорити про своїх "вихованців". По-друге, навіть якщо у вас і були недоліки в роботі, претензії будуть висловлені в дуже коректній формі.
Далі зачитуються відгуки на дисертацію й автореферат. За згодою членів вченої ради, відгуки можуть бути представлені у вигляді короткого звіту з позначенням всіх зауважень. Дисертант відповідає на всі зауваження і пропозиції усно.
Потім виступають офіційні опоненти. Їх виступ, як правило, близький до тексту їх письмових відгуків. Були випадки, коли відгуки офіційних опонентів, що резюмують внесок дисертанта в науку, звучали більш переконливо, аніж невдалий виступ самого здобувача і буквально рятували роботу від неминучого провалу.
На цьому основна частина процедури захисту закінчується. Друга частина - це дискусія по роботі. У ній беруть участь члени вченої ради і всі присутні. Вони дають аргументовану позитивну або негативну оцінку роботі здобувача.
По закінченні дискусії авторові надається заключне слово, у якому він викладає свої висновки за результатами обговорення дисертації, відповідає на питання, що виникли в ході дискусії. Головне - зберігати холоднокровність, навіть якщо зауваження і відгуки здадуться вам некоректними або грубими. Мова йде про науку, а це справа принципу, а не особистих переваг. Тому всі питання і відповіді повинні бути доказовими, обґрунтованими.
Голова вченої ради після виступу дисертанта підводить підсумки захисту. За його пропозицією обирається лічильна комісія для проведення таємного голосування. Усі сторонні й особи, що не мають права голосу у вченій раді, виходять із залу і здійснюється закрита процедура голосування. Позитивне рішення приймається, якщо за нього проголосувало не менш трьох чвертей членів ради. Лічильна комісія веде протокол, на підставі якого по закінченні процедури приймається висновок ради за даною дисертацією. Текст висновку затверджується відкритим голосуванням, після чого голова офіційно повідомляє присутнім про рішення ради.