 |
Про іспити. СитуаціїПро іспити. Ситуації На жаль, є ВНЗ, де на консультаціях абітурієнт одержує мало необхідної йому інформації. Абітурієнтові набагато легше уникнути кризової ситуації, ніж намагатися розв'язати її з позитивним результатом для себе. Багато проблем у абітурієнтів виникають: Розглянемо стандартні ситуації, у яких опиняються абітурієнти практично щороку. Як поводитися в тому або іншому випадку (іноді в дуже простій ситуації). До кого звернутися з того або іншого питання. Слід зазначити, що даний матеріал хоча і э перекладом статті написаної для російських абітурієнтів, проте сучасні реалії вступу у ВНЗ в Росії та Україні досить схожі, отже поради, наведені нижче, допоможуть і українцям. Ситуація 1 - Комісія не приймає документи абітурієнта Абітурієнт очікує оголошення перших результатів подачі документів - "Скільки осіб претендує на 1 місце", а потім вибирає спеціальність (або ВНЗ) - де конкурс нижче. Подає документи в приймальну комісію і, якщо у його документах знаходять неточності .(це буває досить часто!), ті їх повертають абітурієнтові для усунення виявлених недоліків. Звичайно на це витрачається 5-10 днів. Прийом документів до цього часу вже завершений, а абітурієнт не встиг їх знову надати у ВНЗ (у зазначений термін). Вихід - здавати документи у ВНЗ якомога раніше, як мінімум днів за 10-12 до закінчення строку прийому документів. Ситуація 2 - Абітурієнта не допускають до іспиту: при запізненні на іспит (звичайно це ті, хто щодня спізнювався й на заняття в школі - підводить погана звичка); тих, хто прибув на іспит без документів (паспорт, екзаменаційний аркуш).
Вихід - спробувати "врятувати ситуацію", звернутися в Приймальну комісію ВНЗ. Ситуація 3 - Абітурієнту на іспиті ставлять запитання не по програмі: частіше це трапляється без злого наміру екзаменатора (він забув уже цю програму, а подивитися в ту, що лежить перед ним на столі, просто лінь - він теж людина, як і всі); рідше, але й таке буває, абітурієнту ставлять запитання не по програмі (що заборонено!), щоб: визначити, чи добре абітурієнт знає питання шкільної програми; вивести абітурієнта з рівноваги, змусити хвилюватися, а потім "легко звалити" його простим питанням. (Абітурієнт, що розхвилювався, як правило, уже не може: швидко заспокоїтися та зосередитися; правильно відповісти і на просте питання (навіть якщо знає відповідь). Ці прийоми несумлінних екзаменаторів відомі із часів СРСР.)
Вихід - Абітурієнт повинен: користуватися повними програмами для підготовки до іспитів (а не скороченими, які друкують випадкові видання, що не займаються професійно питаннями абітурієнтів та які видають подібні матеріали час від часу, не вникаючи в деталі вступних іспитів). Іноді ВНЗ доповнює програми декількома питаннями (аж до 1 липня). Тому: програму обраного Вами ВНЗ необхідно уточнити в приймальної комісії 2-3 липня і при цьому не забути з'ясувати: коли програма видана (поточний рік!); чи чітко видрукувані всі питання; що змінилося в програмі - обов'язково зрівняти її з тією програмою, по якій Ви готувалися до іспиту (щоб при необхідності внести корективи в підготовку до іспиту).
2. на консультації (перед іспитом!) показавши викладачеві ВНЗ програму запитати: "Які питання іспиту не включені в цю програму?". Якщо такі питання найшлися, то їх дописують на полях програми і після консультації звертаються до голови приймальної комісії для роз'яснення їм сформованої ситуації. Приймальна комісія в таких випадках завіряє програми з виправленнями, внесеними на консультації. чітко знати всю програму іспиту (краще напам'ять), особливо усного іспиту (що дозволить абітурієнтові в такій ситуації зберегти спокій та не втратити почуття "щиросердної рівноваги" для подальших дискусій з екзаменаторами, - що дуже важливо, іноді вирішує долю всього "підприємства"!); звернутися до екзаменатора із проханням, показати дане питання в програмі іспиту, тому що Ви впевнені, що він не входить у шкільну програму (абітурієнт повинен знати предмет тільки в обсязі середньої школи - програма вступного іспиту).
Ситуація 4 - Абітурієнт заявляє: "Я цього не писав (на екзаменаційному бланку)" Таке часто можна почути від абітурієнтів (після здачі роботи екзаменатору хтось відредагував, виправив її в гірший бік). Абітурієнти стверджують: у цьому місці в мене була кома, а не крапка з комою; ставив крапку, а хтось її виправив на кому; точно пам'ятаю - поставив цифру "3", а виявилася "8".
Існують десятки подібних варіантів (на письмових іспитах, коли роботу абітурієнта перевіряють уже без його присутності). Абітурієнт - вважає, що його роботу потім (без нього) хтось "відредагував". Екзаменатори - завжди стверджують, що цього в їхньому ВНЗ "не може бути!". Але "немає диму без вогню". Подивіться підшивки газет у бібліотеках. Про що пишуть щоосені після вступних іспитів? У подібній ситуації абітурієнту можна довести свою правоту, але дуже складно. Вихід - на іспит ідіть із двома однаковими і обов'язково дорогими авторучками (кольори чорнила - чорні або синій, - ті кольори які дозволені): відмовить одна авторучка і Ви допишете відповідь (своєю!) запасною авторучкою; ніхто не відкоригує Вашу роботу в гірший бік (жоден ВНЗ не має у своєму розпорядженні такий величезний набір дорогих авторучок, які є сьогодні в продажу).
Але, здаючи документи в Приймальну комісію, відразу з'ясуєте у технічного секретаря - "На іспитах я буду писати своєю авторучкою або авторучкою яку надасть ВНЗ". А потім робіть висновки... Апеляційна комісія Приймає апеляцію (тільки від Вас особисто!) про те, що екзаменатори несправедливо занизили Вам оцінку. Подавати за Вас апеляцію ніхто не має права, тому необхідно задовго до іспиту розібратися із цим питанням, щоб спокійно відстояти свої права (якщо виникне така необхідність). 80% тих, хто звернувся в апеляційну комісію, виходять відтіля з більш високою оцінкою (в основному ті, хто ще до іспиту навчився правильно робити повні записи відповідей на питання білетів). Апеляційна комісія: розглядає тільки те, що було написано Вами на іспиті; не розглядає те, що було сказано Вами екзаменаторові - от у чому тонкість цієї справи.
osvita.org.ua
|
|
