Перевірка знань чи гра у лотерею?

Суперечливі питання незалежного тестування з історії педагоги обговорювали за "круглим столом" у редакції "Високого Замку".

Історію, насамперед історію своєї країни, повинні знати не лише історики, а й кожен з нас. Інтерес до цього предмета зростає. Про це свідчить і зростання конкурсу на історичні факультети усіх університетів України. Невипадково історія разом з українською мовою і математикою потрапила у першу чергу дисциплін, які у порядку експерименту винесені на незалежне тестування.

Почали розмову ті, хто викладає історію у школі. У виступах нерідко звучали слова "відкрите завдання", "закрите завдання". Пояснимо їх читачам. Закрите завдання не передбачає розгорнутої відповіді. Учень повинен вибрати правильний варіант відповіді, а оцінить цю відповідь комп’ютер. Відкрите завдання - це письмова робота, яка повинна виявити здатність учня мислити, аналізувати, аргументувати... Ці завдання перевіряють екзаменатори.

Ольга Яворська. Переваги і доцільність незалежного тестування я відчула на власному досвіді. Позаминулого року моя учениця Ярина Коломійцева "штурмувала" олімпіади з історії, але не могла дійти до обласного рівня. А от через незалежний Центр тестування показала найвищий результат, отримала 12 балів. З цим сертифікатом вступила до Національного університету "Києво-Могилянська академія". Серед істориків дискутується питання про доцільність відкритих, творчих завдань. За відкритим завданням ми бачимо учня. Адже історія - це причинно-наслідкові зв’язки. Учень повинен показати насамперед розуміння історії. Шкода, що у цьому навчальному році не було відкритого завдання. Треба починати з підготовки самого вчителя. Для цього потрібні карти. Але більшість шкіл не має карт. Щодо підручників. Їх близько тридцяти. Але якість їх викликає чимало зауважень. Деякі підручники містять помилкову інформацію. Я кілька років поспіль перевіряла оці відкриті завдання. Дійшла висновку, що діти не вміють працювати з джерелами, документами, які містяться майже у кожному підручнику.

Едуард Жигальцев. У цьому навчальному році вже буде п’яте тестування. Чим далі - тим гірше. Перші три роки, коли експеримент проводив фонд "Відродження", це фонд Сороса, учні отримували два гарно оформлені інформаційні зошити, солідною була плата вчителям за перевірку робіт...

Щодо характеру тестових завдань. Більше половини балів на зовнішньому тестуванні можна отримати за рахунок закритих завдань. Правильні відповіді можна просто вгадати, що нагадує лотерею... Вважаю, що ці закриті завдання треба публікувати. Так, як це робить університет імені Івана Франка. Тут щороку друкують збірники тестових завдань. Якщо надрукувати закриті питання, то не буде підозри, що хтось із працівників Центру продав їх "наліво"...

Тамара Полещук. Світовий досвід засвідчує, що ніде не розкривають усієї бази завдань. Про це говорили і міжнародні експерти, які були у нас. Якщо надрукувати усі завдання, то це спонукатиме дітей до механічного заучування правильних відповідей, а репетиторство перетвориться на "натаскування" за тестами...

Кореспондент. Мені довелося читати інтерв’ю з віце-прем’єр-міністром з гуманітарних питань, доктором історичних наук Дмитром Табачником. Він хвалився тим, що розв’язав усі тести. А ще висловив зауваження, що у тестових завданнях надто велика увага приділена Галичині, історії західноукраїнських земель...

Роман Пастушенко. Закиди пана Табачника щодо нерівномірної присутності у завданнях історії різних регіонів України слід адресувати не Українському центру оцінювання якості освіти, а тим, хто укладав шкільну програму з історії. Щодо західноукраїнських земель, то про них мусимо говорити окремо, бо вони у силу історичних обставин протягом ХІХ-ХХ століть знаходилися у складі різних держав. Випускники шкіл повинні знати і розуміти особливу ситуацію, яка була характерною для цього регіону.

Проблемою у вивченні історії є перевантаженість шкільної програми фактичним матеріалом. Майже на кожному уроці вивчення нового матеріалу. Мало часу на повторення, закріплення матеріалу. І самих уроків історії у старших класах замало. Багато говориться про підготовку учнів до зовнішнього тестування. Це не означає проведення традиційних репетиторських занять, коли від учня вимагають лише запам’ятовування правильних відповідей. Слід згадати, що Іван Франко, інші письменники підробляли репетиторством. Але репетиторство полягало не у "натаскуванні" учнів, а в тому, щоб допомогти їм повторити пройдений матеріал, звернути увагу на головне. Власне з цією метою я написав книжечку-порадник "Зовнішнє оцінювання з історії. Ключ до успіху". Йдеться про те, як краще організувати повторення матеріалу.

Кореспондент. Багато людей мають відразу до історії, бо у шкільні роки їх примушували тримати у голові забагато історичних дат, подій, історичних постатей... Чи не спонукають до такого вивченння історії і тестові завдання?

Роман Пастушенко. Це може статися лише у тому разі, якщо при тестуванні обмежимося завданнями закритого типу. Мають бути завдання, які виявляють здатність учня творчо мислити, давати певні оцінки, порівнювати історичні події. Лише при такому підході можна зацікавити учня історією.

Лариса Видиш. Педагогів Донеччини хвилюють ті ж самі проблеми, що і вчителів Львівщини. Тут ми вперше почули, що є критичні зауваження про перевантаження тестових завдань історією західноукраїнських земель. У нас, істориків, позиція може бути одна: історія ЗУНР, Галичини - це невід’ємна частка історії нашої єдиної держави...

Кореспондент. І все ж таки, як викладають ваші вчителі історії такі драстичні теми, як ОУН, УПА?

Лариса Видиш. По-різному викладають. Усе залежить від позиції, знань, особистих уподобань того чи іншого вчителя. Вчитель має показати учням наявність різних точок зору на одну і ту ж проблему. А якщо учень захищає свою позицію, свою точку зору, навіть відмінну від поглядів вчителя, оцінка не повинна знижуватися...

Володимир Власов. Деякі тестові завдання є надто складними. Серед донецьких вчителів висловлювалася думка, що тестування з історії мало би проводитися у два етапи - з різним ступенем складності завдань. Складніші питання слід ставити тим, хто має намір присвятити своє життя вивченню історії, хто вступає на історичні факультети університетів... Дискутується питання щодо доцільності публікування тестових завдань. Моя думка - треба друкувати. І не слід боятися того, що діти будуть зазубрювати правильні відповіді, не треба боятися репетиторства. При будь-якому репетиторстві - певна сума знань осяде у голові учня...

Кореспондент. Едуард Жигальцев, говорячи про формат тестових завдань, обережно вжив слово "лотерея". Він не одинокий у своїх сумнівах: це перевірка знань чи гра у лотерею? Працівник обчислювального центру Франкового університету, колишній працівник Центру тестових технологій Василь Петрів послідовно критикує принципи добору тестових завдань. Він публічно заявив, що "оцінки з історії розіграли в лотерею". За його словами, "ймовірність вгадування кожної відповіді становить 25 відсотків. Ставлячи навмання хрестики у бланку відповідей, можна було отримати в середньому десять балів зі сорока можливих...".

Валерій Бойко. Пан Петрів поставив перед собою аксіому, що діти прийшли на іспити лише з однією метою - випадковим чином поставити хрестики у бланку відповідей... Так, справді, якщо учень із 40 завдань має вибір з чотирма відповідями, то вірогідність вгадування становить 25 відсотків, з п’яти відповідей - 20 відсотків. Кажуть, що усе життя наше - це лотерея. Цього року ми подбали про запобіжник вгадуванню. Якщо учень набирав менше 12 балів, то ми взагалі не враховували і не оцінювали такий результат, передбачаючи, що це могло бути вгадування. Окрім того, слід сказати про те, що у нас був не лише формат завдань з однією правильною відповіддю. Були такі типи завдань, які самим лише відгадуванням не розв’яжеш, які вимагали знань. Поклавши руку на серце, можу сказати, що ніякого "махлярства" в оцінюванні знань дітей не було. Усі матеріали, усі аналітичні звіти Українського центру оцінювання якості освіти з усіх предметів "висять" на нашому сайті.

Я не є прихильником відкритості тестових завдань. Центр наш лише у стадії становлення. Ті напрацювання, які здійснювалися у перші роки експерименту, є інтелектуальною власністю Фонду Сороса. База тестових завдань не є наразі досить широкою. Через 5-6 років, коли ми напрацюємо базу у десятки тисяч завдань, тоді і буде сенс друкувати якусь їх частину, демонстраційний варіант, коли дитина, поклавши перед собою годинник, взявши олівець, закривши усі посібники, почне розв’язувати тест. Прозвучало зауваження, що у минулому навчальному році не було відкритих завдань. На це були об’єктивні причини, насамперед відсутність належного фінансування численної армії перевіряючих на місцях. Виявилося, що педагогічна громада не сприймає лише закриті завдання. І тому ми повертаємось до формату відкритих завдань. Їх буде у цьому навчальному році два. Одне з розгорнутою відповіддю, а друге – таке, що передбачає вміння працювати з джерелом. Вилучати інформацію, застосовувати набуті знання, оцінювати, робити висновки. До джерела буде поставлено систему запитань зростаючої трудності. Тест складатиметься із 65 завдань, тривалість випробовування - дві з половиною години - 150 хвилин.

Лариса Середяк. Я б хотіла ще раз поінформувати щодо умов і вимог цьогорічного зовнішнього оцінювання. Цього навчального року це ще експеримент. Тому паралельно з центрами зовнішнього оцінювання працюватимуть приймальні комісії вищих навчальних закладів. Діти матимуть можливість складати іспити до вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації, коли розпочнеться вступна кампанія, а також у червні зарахувати наш сертифікат як результат державної підсумкової атестації у школі. Цього року у зовнішньому оцінюванні братимуть участь 240 тисяч учнів України. З них 117 тисяч - це учні міста Львова і Львівської області, Харкова і Харківської області, а також міста Києва. А наша область має квоту 18,5 тисячі. Враховано кількість випускників, які минулого року вступили до вищих навчальних закладів. Нашу квоту треба ще "розкинути" по області. Попередній аналіз, проведений працівниками Центру, засвідчив, що 95,8 відсотка випускників гімназій і ліцеїв вступили цього року у вищі навчальні заклади. Тому для випускників гімназій і ліцеїв передбачена стовідсоткова участь у незалежному тестуванні. Для шкіл міста Львова, а також міст обласного підпорядкування квота становить 80 відсотків. Для сільських районів – 65 відсотків. Можна сказати, що цього року участь у зовнішньому оцінюванні буде добровільно-примусовою. Адже під певну кількість учасників тестування держава закладає чималі кошти для підготовки інформаційних матеріалів, які учні безоплатно отримають у грудні. До першого грудня усі випускники, які вступатимуть у вищі навчальні заклади 3-4 рівня акредитації, повинні написати заяву на ім’я директора школи про участь у тестуванні з тих чи інших предметів. 21 квітня відбудеться тестування з української мови, а 28 квітня – з історії чи математики за вибором учня.

Цього разу ми запросили тих, хто викладає історію і організовує оцінювання знань учнів. Це – директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк (за фахом – історик), викладач історії Гімназії міжнародних відносин Ольга Яворська, викладач історії школи №77 Едуард Жигальцев, викладач історії Комерційної академії Роман Пастушенко, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Тамара Полещук, директор Донецького регіонального центру оцінювання якості освіти Володимир Власов, заступник директора Донецького центру Лариса Видиш (донецькі гості за фахом історики), методист Львівського регіонального центру Степан Хамуляк, методист з історії Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко. ".

2007-02-08  |  Автор: Борис Козловський  |  http://www.wz.lviv.ua