Загальне уявлення про філософію: джерела та особливості філософського знання.
Філософія як самоусвідомлення епохи.
Різновиди і методи філософствування.
Структура та основні функції філософії.
Зміст понять, які визначають характер філософствування (ідеалізм, матеріалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, діалектика, метафізика).
Філософськи вчення, доктрини, концепції, системи як форми філософського знання.
Філософське осмислення ціннісного відношення людини до світу.
Поняття культури. Історичні моделі культури.
Уявлення про цивілізацію. Типи цивілізацій.
Криза культури і особливості сучасної цивілізації.
Соціальні виміри людини. Індивід і соціум.
Ціннісні орієнтації людини техногенного суспільства.
Основні структурні елементи світогляду.
Характеристика основних історичних типів світогляду.
Місце філософії в системі культури.
Історія філософії як засіб існування філософії.
Філософія та історія філософії: місце і значення історії філософії в освоєнні філософського знання.
Культурно-історичні передумови виникнення філософії.
Історичні типи та традиції філософствування.
Особливості давньоіндійської філософії.
Сутність гуманізму давньокитайської філософії.
Характерні риси філософії Стародавньої Греції.
Досократична філософія.
Філософія людини (софісти, Сократ).
Характеристика філософії Платона.
Філософія Арістотеля – загальна характеристика.
Філософія елліністичного періоду.
Етапи розвитку середньовічної філософії.
Теологічні проблеми Середньовіччя: співвідношення віри і знання. Проблема людини: душа і тіло.
Філософська полеміка Середньовіччя (проблема універсалій).
Гуманізм і новий ідеал людини епохи Відродження.
Філософія М.Кузанського, Дж.Бруно. Погляди Г.Галілея: відділення фізики від метафізики.
Проблема методу як ключова проблема західноєвропейської філософії.
Проблема субстанції в Новому часі.
Р.Декарт – Дж.Локк: сутність суперечності філософських підходів.
Альтернативи раціоналізму Р.Декарта (Дж.Берклі, Д.Юм).
Проблема людини в філософії епохи Просвітництва.
Гносеологія і етика І.Канта.
І.-Г.Фіхте. Основні ідеї “Науковчення”.
В.Шеллінг. Філософія природи.
Система абсолютного ідеалізму і діалектичний метод Гегеля.
Антропологічний характер філософії Л.Фейєрбаха.
Основні тенденції розвитку західноєвропейської філософії середини ХІХ поч. ХХ ст.. Криза класичної філософії.
Філософські погляди А.Шопенгауера.
Екзистенціалізм С.К’єркегора.
Загальна характеристика позитивізму.
Прагматизм як філософський напрямок.
Зміни в відношенні філософії др. пол. ХІХ ст. до науки і розуму (“філософія життя”).
Основні ідеї феноменології.
Теоретичні положення психоаналізу та неофрейдизму.
Свідоме і несвідоме. Розуміння несвідомого в концепціях Фрейда і Юнга.
Екзистенціальна філософія і її різновиди.
Еволюція релігійної філософії ХХ ст..
Філософськи погляди Г.Сковороди.
Об’єкт вивчення в структуралізмі.
Вчення про деконструктивізм (Ж.Дерріда).
Філософська герменевтика (Х.Г.Гадамер, К.Апель, П.Рікьор).
Філософія глобальних проблем (А.Печчеї, А.Кінг, Л.Браун, Д.Форрестер та ін.)
Традиційний розподіл філософії: метафізика, логіка, гносеологія.
Філософський смисл проблеми буття.
Форми буття: буття природного, соціального, людини, духовного.
Історія Західної онтології: Парменід, Платон, Арістотель.
Раціональна онтологія: Декарт, Мальбранш, Спіноза, Лейбніц.
Інтегральний раціоналізм і англійський емпіризм ХVІІ ст..
Трансцендентальний ідеалізм І.Канта.
Гегелівська онтологія як діалектика розуму.
Екзистенціальна онтологія: онтологічні підходи М.Хайдеггера.
Онтологічна проблема в творах Ж.П.Сартра.
Проблема виникнення свідомості.
Свідомість як суб’єктивна реальність. Категорія ідеального.
Структура свідомості.
Гносеологічний вимір свідомості.
Суспільно-історична сутність свідомості.
Пізнання як відношення до світу і вид діяльності.
Проблема суб’єкту та об’єкту пізнання.
Теорія пізнання: її предмет і метод.
Об’єкт, суб’єкт і предмет пізнання. Теоретичний та емпіричний рівні пізнання.
Основні ознаки знання.
Методологія та основні групи методів наукового пізнання.
Проблема, гіпотеза, теорія як основні форми наукового пізнання.
Проблема штучного інтелекту.
Характеристики і критерії істини.
Когерентна, кореспондентна, прагматична та ін. теорії істини.
Наука в системі техногенної цивілізації.
Світоглядно-етичні проблеми сучасної науки.
Генеза науки.
Періодизація науки. Поняття класичної, некласичної та постнекласичної науки.
Наука як пізнавальний феномен.
Наукове знання: його специфіка і будова.
Методологія наукового пізнання.
Історичні типи наукової раціональності.
Етика науки.
Філософськи аспекти проблеми походження людини.
Основні проблеми філософії науки.
