XXVII. Первинна медико-санітарна допомога (ПМСД) Протягом багатьох років у сфері охорони здоров'я переважав екстенсивний напрям розвитку, який характеризувався збільшенням кількості лікарняних ліжок, чисельності лікарів та інших медичних працівників, що призвело до диспропорції в наданні амбулаторно-поліклінічної і стаціонарної, первинної і спеціалізованої медичної допомоги і є підставою для реорганізації усієї системи охорони здоров'я, у тому числі для пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги і відповідної раціоналізації та оптимізації спеціалізованої і стаціонарної допомоги. З метою забезпечення пріоритетного розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини:
1. Завершити створення нормативно-правової бази з питань реорганізації ПМСД на засадах сімейної медицини і реструктуризації галузі. МОЗ, Мінекономіки. 2002 рік. 2. Формувати державну політику і стратегію в галузі охорони здоров'я на основі пріоритетного розвитку ПМСД і профілактичної спрямованості збереження і зміцнення здоров'я населення з максимальним залученням до їх реалізації органів виконавчої влади та працедавців. МОЗ, Академія медичних наук, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. Постійно. 3. Затвердити в установленому порядку Концепцію розвитку сімейної медицини, моделі та організаційні форми надання ПМСД на засадах загальної практики/сімейної медицини. МОЗ, Академія медичних наук. 2002 рік. 4. Доопрацювати, апробувати і затвердити в установленому порядку нормативно-правові документи та інструктивно-методичні матеріали, що регламентуватимуть порядок реформування і провадження діяльності у сфері ПМСД. МОЗ. 2002 рік. 5. Розробити стандарти роботи ланок ПМСД. МОЗ, Академія медичних наук. 2003 рік. 6. Переглянути і скоригувати кваліфікаційні характеристики (професіограми) лікарів загальної практики/сімейних лікарів, медсестер та інших працівників ПМСД. МОЗ, Мінпраці. 2003 рік. 7. Удосконалити програми та організацію підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації лікарів загальної практики/сімейних лікарів, медсестер лікарів загальної практики сімейних лікарів та інших працівників ПМСД. МОЗ. 2003 рік. 8. Розробити положення про порядок фінансування роботи ланок ПМСД та оплату праці їх працівників з урахуванням її кількісних та якісних результатів. МОЗ, Мінпраці. 2002 рік. 9. Визначити фактичне навантаження лікарів загальної практики/сімейних лікарів та медсестер, лікарів загальної практики/сімейних лікарів, науково обгрунтувати і переглянути норми потреб та нормативи забезпечення міського і сільського населення цими працівниками, типові штати ланок ПМСД. МОЗ. 2003 рік. 10. Затвердити типові табелі обладнання та устаткування ланок ПМСД, здійснити їх забезпечення необхідними приміщеннями, транспортними засобами, лікувально-діагностичною апаратурою тощо. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, МОЗ. 2005 рік. 11. Науково обгрунтувати і опрацювати положення про реструктуризацію первинної, вторинної та третинної медико-санітарної допомоги, порядок взаємодії ланок ПМСД із закладами вторинної та третинної медико-санітарної допомоги з метою забезпечення наступності медичного обслуговування міського та сільського населення. МОЗ, Академія медичних наук. 2003 рік. 12. Розробити і запровадити порядок обліку, звітності та інформаційного забезпечення роботи ланок ПМСД. МОЗ, Держкомстат, Академія медичних наук. 2003 рік. 13. Забезпечити поступове переведення роботи всіх ланок ПМСД на засади сімейної медицини, створити мережу закладів (відділень) сімейних лікарів у міській та сільській місцевості. МОЗ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. 2010 рік.
|