1928 рік – ІААФ стала першою міжнародною федерацією, яка заборонила допінг в своїх дисциплінах.
1963 рік – Рада Європи засновує комісію експертів для боротьби із допінгом.
1964 рік – Міжнародний олімпійський комітет приймає Медичний Кодекс
1966 рік – ФІФА в числі перших вводить допінгове тестування.
1967 рік – Міжнародний олімпійський комітет створює Медичну Комісію, встановлює перший Список заборонених субстанцій
1968 рік – На ХІХ літніх Олімпійських іграх в Мехіко введені перші тести на допінг
1974 рік – задіяна перша методика достовірного виявлення стероїдів.
1986 рік – Міжнародний олімпійський комітет забороняє кров’ яний допінг.
1988 рік - Міжнародний олімпійський комітет приймає Антидопінговий кодекс Олімпійського руху.
1988 рік – під час проведення багатоденної велогонки «Тур де Франс» поліція виявляєвеликі дози заборонених препаратів.
2003 рік – в Копенгагені пройшла друга Всесвітня конференція з допінгу в спорті. В ній прийняло участь 1200 учасників зі 101 країни світу. Там же було підписано Копенгагенську Декларацію, в якій уряди країн-учасниць зобов ’ язались дотримуватись принципів Кодексу в якості основи для боротьби з допінгом в спорті, а Кодекс визнано ключовим документом у викоріненні допінгу в спорті.
